тяжёлая смерть

(тяж|ёл, -ела, -ело) 1, вазнин, гарон, сангин; тяжёлый чемодан ҷомадони вазнин; тяжёлая пища хӯроки бадҳазм

2. тяжёлая, тяжела кем и без доп. прост, ҳомила, ҳомиладор, буғӯз, дуҷон

3. вазнин, бесулуқай // (массивный) калон, дурушт // (тя­желовесный) дағал, дурушт, бенафосат, душворфаҳм; тяжёлый слог услуби дағал, баёни дурушт

4. вазнин, душ­вор, мушкил, сахт; тяжёлая работа кори вазнин; тяжёлый подъём кутали душворгузар; тяжёлые условия шароити мушкил // разг. (трудновоспитуемый) гапно­гир, гапнодаро; тяжёлый ребёнок бачаи гапнодаро // сахт; тяжёлое дыхание нафасгирии сахт

5. вазнин, душвор, мушкил, сахт, бад; тяжёлая жизнь ҳаёти вазнин; зиндагонии сахт; тяжёлая участь тақдири бад

6. пуразоб, пурмашакқат; тяжёлая смерть марги пуразоб

7. сахт, вазнин; тяжёлая вина гуноҳи сахт; тяжёлое горе мусибати сахт; тяжёлое наказание ҷазои сахт

8. хатарнок, хавфнок; тяжёлое заболевание касалии хавфнок

9. тира, хира, ғамангез; тяжёлые мысли фикрҳои тира

10. дағал, бадмуомила; у него тяжёлый характер ӯ феъли бад дорад; тяжёлый человек одами бадмуомила

11. нохуш, нофорам; тяжёлый воздух ҳавои вазнин 1

2. тк. полн. ф. вазнин; тяжёлые танки танкҳои вазнин тяжёлая артиллерия 1) ирон. одамони дамбал 2) илоҷи охирин; тяжёлая атлетика вазнабардорӣ; тяжёлая вода оби вазнин; тяжёлая голова у кого сари вазнин; тяжёлый день рӯзи сахт; тяжёлые металлы металлҳои вазнин (аз қабили мис, қурғошим); тяжёлая промышленность саноати вазнин; тяжёлбе топливо сӯзишвории вазнин (нефт, карасин); тяжёлые фигуры шахм. мӯҳраҳои гарон (фарзин, рух); тяжёлые элементы хим. элементҳои вазнин; тяжел на ногу (на ноги) одами камҳаракат (лаванд); тяжёлый (тяжёл) на подъём камҳавсала; тяжёл на руку, с \тяжёлыйой рукой … и дасташ бехосият; с \тяжёлыйым сердцем бо дили нохоҳам, дилу бедилон

- самый тяжёлый

* * *

в разн. знач. цяжкі

жизн||ь

vivo;

ekzist(ad)o (существование);

о́браз \жизньи vivmaniero;

влачи́ть жа́лкую \жизнь vivaĉi.

* * *

••

* * *

••

* * *

gener. existencia, dìa, vida, vivir

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *